Для людей з вадами зору

Рослинництво

Переваги виробництва органічної продукції

Одним із пріоритетних напрямів розвитку сільського господарства є органічне виробництво, яке належить до альтернативних методів ведення сільського господарства, що ґрунтується на глибокому розумінні процесів, які відбуваються у природі, спрямованих на поліпшення структури ґрунтів, відтворення їх природної родючості та сприяють утворенню екологічно стійких агроландшафтів. Слід зазначити, що органічна продукція у світі вирощується на 31 млн. га сільськогосподарських угідь 120 країн світу.

Особливо великий потенціал для розвитку органічного виробництва має Україна. Враховуючи високу природну родючість ґрунтів є можливість одержувати відносно високі врожаї сільськогосподарських культур без застосування мінеральних добрив та агрохімікатів. А це означає, що Україна може виробляти органічну продукцію із відносно нижчою собівартістю ніж європейські країни, в яких через низьку природну родючість ґрунтів перехід на органічне землеробство супроводжується значним підвищенням собівартості органічної продукції. Тому українська органічна продукція потенційно має вищу конкурентоспроможність, оскільки її мінімальна ціна, порогом якої є рівень собівартості, є нижчою за мінімальну ціну органічної продукції європейських країн.

Відповідно до ЗУ «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини» виробництво органічної продукції (сировини) – «це виробнича діяльність фізичних або юридичних осіб (у тому числі з вирощування та переробки), де під час такого виробництва виключається застосування хімічних добрив, пестицидів, генетично модифікованих організмів (ГМО), консервантів тощо, та на всіх етапах виробництва (вирощування, переробки) застосовуються методи, принципи та правила, визначені цим Законом для отримання натуральної (екологічно чистої) продукції, а також збереження та відновлення природних ресурсів». Органічна продукція – продукція, отримана в результаті сертифікованого виробництва відповідно до вимог Закону.

Органічне виробництво має цілу низку економічних, екологічних та соціальних переваг, позитивно впливає на здоров’я населення.

Органічна якість продукції підтверджується сертифікатом, виданим акредитованим компетентним сертифікаційним органом. В якості інформації для споживача на упаковку наноситься відповідне маркування згідно зі стандартами та інформація про орган, що сертифікує. Проте переважна частина господарств сертифікована іноземними сертифікаційними компаніями відповідно до європейських «органічних стандартів».

Особливості виробництва органічної продукції надають і переваги для виробників: - безпека харчування – основними факторами вибору органічної продукції є безпека харчування (відсутність хімічних елементів) та поживність; - захист середовища – використання органічного виробництва, яке спрямоване на підвищення родючості ґрунтів, зниження забруднення вод, поліпшення здоров’я тварин; - смакові якості – за рахунок більшого вмісту вітамінів, збалансованої кількості мінералів більшість органічних видів продукції кращі на смак; - зниження витрат виробництва – знижуються витрати виробництва на матеріальні ресурси порівняно із інтенсивними технологіями, за рахунок відсутності витрат на мінеральні добрива та засоби захисту рослин; - надзвичайні прибутки – налагоджений збут дає змогу продавати органічну продукцію за ціною, втричі вищою, ніж

звичайну; - зберігання – органічна продукція має менший термін зберігання,

ніж звичайна.

Екологічне виробництво продукції є популярною та прибутковою діяльністю, прихильниками якої з кожним роком стає більше країн та господарств. В Україні вже створено понад 200 «органічних господарств».

Проте в Україні виробництво екологічної продукції все ще перебуває

на початковому етапі розвитку, хоча потенціал органічного сільськогоспо-дарського виробництва на родючих українських землях оцінюється дуже високо.

Одним із найбільших представників «органічного господарства» є ПП «Агроекологія» розташоване на землях Шишацького та Зіньківського районів Полтавської області. Це – найбільше в Україні підприємство, яке працює виключно за технологіями органічного землеробства ПП «Агроекологія» сертифіковане як виробник органічної продукції рослинництва, відповідно до стандарту, рівнозначному Постановам Ради (ЄС).834/2007 та 889/2008. Підприємство має розвинуте рослинництво і високопродуктивне молочне стадо. На полях «Агроекології» отримують високі урожаї озимої пшениці, гречки, вівса, ячменю, соняшнику, кукурудзи, із зерна яких виробляють крупи та борошно. Тваринництво повністю забезпечене екологічно чистими кормами власного виробництва. Підприємство сертифіковане як виробник молока для дитячого харчування, а також атестоване як племінний завод з розведення української червоно-рябої молочної породи ВРХ. Підприємство продовжує удосконалювати унікальні технології органічного землеробства, тут налагоджено співпрацю з вітчизняними науковцями, досвід господарювання вивчають учені й практики з зарубіжжя. Ряд розроблених у господарстві ноу-хау захищено патентами. ПП «Агроекологія» є членом Національної академії аграрних наук України.

Отже, розвиток органічного виробництва є досить актуальним на сьогодні, через ряд екологічних, економічних та соціальних переваг, що притаманні цій сфері діяльності.

Стан галузі рослинництва

Голопристанський район розташований в степовій зоні. Територією району протікають 11 річок. Найбільші з них — Дніпро, Конка, Чайка, Солониха.

Територія району з півдня омивається Чорним морем. З півночі Голопристанський район межує з Білозерським, зі сходу — з Цюрупинським та на південному сході з Скадовським районами Херсонської області; на заході — з Миколаївською областю.

Голопристанський район є одним із найбільших районів по вирощуванню овоче-баштанних культур.

Загальна площа сільськогосподарських земель району складає 130435 га, із яких: 125964 га –сільськогосподарські угіддя, із них 98749 га – рілля, 2414 га – багаторічні насадження, 3509 га – сіножаті, 21290 га – пасовища.

Голопристанський район, як і вся Херсонська область, займає найбільш несприятливу в агрономічному відношенні частину території України - сухий степ.

Клімат району континентальний, жаркий, посушливий. Ґрунти характеризуються природною солонцюватістю.

На території району виділені наступні ґрунти: чорноземи південні осадові піщані і супіщані - 11,2 %; темно-каштанові осадочно-солонцюваті суглинні - 71,1 %; каштанові осадочно-солонцюваті суглинні - 2,5 %; лучно-каштанові осадочно-солонцюваті суглинні - 6,2 %; солонці - 9,0 %.

Таким чином, усі ґрунти Голопристанського району є солонцюватими і мають потребу в проведенні через кожні 4 - 5 років хімічної меліорації. Ґрунтоутворюючими породами є легкі суглинки, які перекривають пилуваті супіски і дрібнозернисті піски. Щільність гумусових горизонтів 50...65 см. Вміст гумусу в орному 1,8...2 %, в підорному - 1,2...2,0 %.

Аграрний сектор економіки району – це комплекс, який забезпечує продовольчу безпеку населення району, формує понад 60 відсотків валового регіонального продукту, тісно пов'язаний з природними умовами, технічними можливостями і висококваліфікованими людськими ресурсами.

В районі діє 258 сільгосппідприємств різних форм власності, 8925 особистих селянських господарств, зареєстровано 389 фермерських господарств.

Пріоритетним напрямком агропромислового комплексу району було і залишається виробництво високоякісної сільськогосподарської продукції і, в першу чергу зерна.

Багато господарств району, що дотримуються вимог науково-обгрунтованної системи землеробства, застосовують сучасні технології, використовують нові високопродуктивні сорти та гібриди, навіть у наших жорстоких посушливих умовах одержують високі врожаї та значні прибутки.

Так, в нашому районі прикладом ефективного господарювання на землі є ПП "Органіс-системс", ФГ "Тюльпан", СВК ім.. Горького, СТОВ "Росія", ФГ "Аделаїда", ФГ "Терра", ФГ "Запільне", СГК ім. Шевченко та багато інших.

В господарствах району відпрацьовано структуру посівних площ на 2016 рік з таким розрахунком, що зернова група становить 37,5% від ріллі. Озимі зернові складають 24,3 тис. га і становлять 65,7% від зернової групи.

Чисті та сидеральні пари в структурі посівних площ сільськогосподарських культур на 2016 рік складають 11,3 тис. га, або 11,5% від ріллі, соняшник -30,4%.

Погодні умови осені 2015 року під час сівби озимих культур склалися вкрай несприятливі. До початку другої декади жовтня на території району утримувалась суха і спекотна погода, внаслідок чого утворилась повітряна і ґрунтова посухи. Озимі зернові посіяні лише на 24,3 тис. га, що становлять 65,5% до запланованого. Сходи озимих отримані на площі 24,3 тис. га або 100%; у доброму стані знаходяться посіви на площі 5,0 тис. га, або 21% , у задовільному 15,7 тис. га або 65 %; слабкі та зріджені 3,5 тис. га або 15 %.

У зв’язку з нестабільною ситуацією та різким коливанням національної валюти та підняттям курсу долара у 2016 році загальна потреба в коштах на проведення весняно - польових робіт буде складати близько 359,5 млн. грн. З них на придбання насіння 51,3 млн. грн., мінеральних добрив 36,9 млн. грн., засобів захисту рослин 53,4 млн. грн., паливно-мастильних матеріалів 123,8 млн. грн. Дефіцит коштів на проведення весняно - польових робіт становить 109,0 млн. грн., що складає 30,3% від загальної потреби у коштах.

Одним із джерел покриття дефіциту коштів для проведення весняно – польових є співпраця з Аграрним фондом України, який 50 - 60% коштів видає одразу після укладення угоди, а решта – після виконання контракту. У 2016 році укладено контракт з Аграрним фондом України на поставку пшениці 3 класу, на загальну суму 3,0 млн. грн., але і він на сьогодні не в змозі забезпечити аграріїв коштами.

У зв'язку з кризовою ситуацією, яка склалася у державі, у 2015 році банківські установи майже не надавали кредитів сільгосптоваровиробникам, у 2016 році – ситуація не змінилась.

Банки відмовляють у наданні кредитів збитковим господарствам та таким, що не мають відповідної застави для отримання кредиту. На теперішній час отримати кредит може господарство з бездоганною "фінансовою репутацією", яких у районі не багато.

В умовах такого стрімкого підвищення цін, як вихід, почали практикуватися товарні кредити. Такий кредит може надати постачальник перевіреним взаємною співпрацею господарствам.

Частка таких кредитів у нинішніх умовах становить 70% від загальної потреби. Керівники господарств вітають таку форму кредитування, оскільки вона дозволяє зекономити час на оформлення документів у порівнянні з банківськими установами та є більш вигідною при розрахунку.

Крім цього починає застосовуватися вексельна форма розрахунків (по векселю господарство сплачує 4% річних, а за кредит треба було б сплачувати 23-25%).

Причинами такої кризової ситуації у сільському господарстві є те, що засоби захисту рослин, мінеральні добрива, насіннєвий матеріал, запчастини, паливно-мастильні матеріали, надходять із-за кордону, розраховуватись відповідно треба в іноземній валюті. Крім цього, простежуються випадки, коли запчастини українського виробництва та інші товари, теж прирівнюються по вартості до закордонних.

Велику частину витрат (а це біля 50%) складає дизпаливо, ціна на яке складає 16 грн./л.

Виходячи з вище викладеного, собівартість 1 тони продукції виходить вища ніж ціна реалізації .

Для проведення весняно – польових робіт у 2016 році закуплено мінеральних добрив –2,7 тис. тонн, що становить 117,5 % до потреби. При плані засипки насіння ярих зернових культур 1,8 тис. тонн, засипано 1,8 тис. тонн, або 100%, соняшнику 210 тонн, або 100%, картоплі 12,3 тис. тонн, або 100 %, овочів 6,0 тонн, або 100%. При плані 1,0 тонн протруйників закуплено 1,0 тонн або 100%.

З метою отримання максимального врожаю господарствами району проведено підживлення озимих культур на площі 22,6 тис. га. в тому числі озимої пшениці – 17,8 тис. га, або 94%, озимого ячменю – 4,8 тис. га, або 92 %, крім того озимого ріпаку – 2,0 га, або 93 %.

Посіяно ранніх ярих зернових культур 6,0 тис. га в тому числі: ярого ячменю – 5,5 тис. га, вівса – 180 га, гороху 246 га . Також приступили до посіву овочів 2,6 тис. га або 47%, соняшнику 23,7 тис. га або 79%, картоплі 4,1 тис. га або 100% до плану. Сіяти баштанні культури ще не дозволяє температурний режим.

Всняно – польові роботи в районі тривають.


Головні проблеми району у сфері розвитку сільського господарства

1. Незадовільний технічний стан внутрішньогосподарських зрошувальних систем.

Згідно інвентаризації проведеної управлінням агропромислового розвитку районної державної адміністрації разом з Приморським управлінням водного господарства у квітні 2015 року встановлено, що в районі обліковується 34,341 тис. га зрошуваних земель, з них державна мережа становить 27,667 тис. га та місцева 6,674 тис. га.

У 2016 році площа зрошуваних земель, яка буде поливається становить – 14,7 тис. га;

  • не використовується зрошуваних земель загальною площею – 19,641 тис. га, із них:
  • незадовільний технічний стан внутрішньогосподарських мереж складає на площі – 5,738 тис. га;

відсутність дощувальних машин типу ДДА – 100 в кількості – 221 одиниці - 11,662 тис. га; (потрібно 324 одиниці техніки, є в наявності 103 одиниці).

- незадовільний технічний стан насосно-силового обладнання на площі – 2,241 тис. га.

Згідно розрахунку Приморського управління водного господарства для відновлення зрошувальних земель площею 19,641 тис. га потрібно біля 460 млн. грн. (2015 рік)

Внутрішньогосподарські зрошувальні системи знаходяться у комунальній власності у 11 сільських радах, проте 7991 га зрошувальних земель знаходяться на балансі приватних сільськогосподарських підприємствах . Із них:

- Бехтерська с/р -3784 га у паях СТОВ "Росія";

- Долматівська с/р - 1873 га у паях СВК ім.Горького;

- Добропільська с/р - 124 га у паях не поливається (місцеве зрошення);

- Малокопанівська с/р - 695 га в паях ФГ "Нива" (місцеве зрошення);

- Гладківська с/р - 246 га в паях СВК ім.Шевченко, ФГ " Телус-Юг"( місцеве зрошення) – не поливається;

- Таврійська с/р - 1079 га в паях ПрАТ ім.Покришева ( місцеве зрошення);

- Рибальчеська с/р - 190 га в паях (місцеве зрошення - зруйноване).

Використання зрошувальних земель (рисових систем) в районі забезпечено не в повній мірі, із 2767 га використовується за призначенням по вирощуванню рису 1005 га, а решта 1762 використовуються, але не поливаються.

Висновок.

1. Більшість мілких сільськогосподарських підприємств неспроможні ефективно вести зрошувальне землеробство, використовуючи зрошувальні землі, як богарні.

2. На більшості свердловин місцевого зрошення закінчився термін їх експлуатації. Повністю зруйновані лінії електропередач.

Із загальної кількості місцевого зрошення по району 6674га, працює тільки 1500 га.

3. Відсутнє законодавство по передачі меліоративної системи у державну власність. На сьогоднішній день (а це на протязі 4 років) не визначено юридичну особу, кому його треба передавати.

4. Відсутність дощувальних машин класу ДДА по проекту для поливу 34341 га зрошувальних земель потрібно 324 одиниці техніки, є в наявності 103 одиниці.

5. Відсутність документації (технічної та правовстановлюючої) на меліоративну систему, що ускладнює процес передачі з балансу на баланс.

6. Відсутність пільгового кредитування для сільгосптоваровиробників на відновлення зрошення.

2.Складний меліоративний стан земель (розвиток вітрової ерозії, підтоплення, засолення);

Важливим заходом, який сприяє поліпшенню фізико-хімічних властивостей ґрунтів та підвищенню ефективності використання добрив, є хімічна меліорація ґрунтів. В районі проводиться поетапне проведення хімічної меліорації солонцевих ґрунтів, такими господарствами: ФГ "Аделаїда", ФГ "Сушич, ПП "Олександр А. Синенко" ,ФГ "Запільне", ФГ "Старт", ПАПФ "Вера", ФГ "Тера" ПП "Органік-Системс". У 2015 році загіпсовано 2,8 тис. га, внесено 5600 тони гіпсу із розрахунку 2 тони на 1 га. У 2016 році буде проведено гіпсування на площі 3,5 тис. га сільгосппідприємствами за власні кошти.

3. Висока зношеність сільськогосподарської техніки;

В районі обліковується 1631 тракторів – зношеність до 70%

103- Комбайнів зношеність до 90%

103 - дощувальної техніки – зношеність 95%

1133 - од. с/г інвентарю - 63 %

4.Постійний виснажливий диспаритет цін на аграрну продукцію та матеріально-технічні ресурси, що використовуються для її виробництва, висмоктує останні кошти сільгосптоваровиробників. За 20 років у нашій країні зростання рівня цін на ресурси для села більше у 5 разів перевищують темпи росту цін на с/г продукцію. Досі не знайдені важелі впливу на щорічні відчутні подорожчання техніки, ППМ, засобів захисту рослин.

5. Мізерні бюджетні кошти, що виділяються галузі.

На 2016 рік згідно із Законом про держбюджет передбачено підтримку аграріїв в розмірі 350 млн грн, з яких 300 млн грн пропонується направити на програму здешевлення кредитів в АПК, 50 млн грн - на підтримку тваринництва. Тобто менше $ 16 млн уряд виділяє на підтримку всього АПК України!

1. Спецрежим ПДВ давав нашим аграріям € 20-25 (600-750 грн.) підтримки на гектар. Тепер це підтримка буде на рівні € 3-7 на гектар. Мінімальна ставка дотацій колег аграріїв в ЄС - € 270 на гектар.

2. Середня ставка кредитування агробізнесу в Україні 30-35% річних, в ЄС - 3-6% річних.

3. Збільшено розміри ставок податку з 1 га (у відсотках бази оподаткування). Це фактично, в порівнянні з 2014 роком, підвищення приблизно в 40 разів. У 2015 році підвищення було в 21 разів. Тобто, в 2014 році році це було 6 грн / га, в 2015 році - 120-130 грн / га, в 2016 році - 216 грн / га.

Що варто очікувати далі?

Як показала практика, в Україні жодна програма державної підтримки АПК не працює.

Спецрежим оподаткування ПДВ був єдиною реальною підтримкою с / г галузі.

Спеціальний режим ПДВ - це інструмент, який дозволяє аграріям формувати оборотні кошти для того, щоб сіяти, збирати врожай, годувати худобу і, не беручи жодної копійки у держави, конкурувати із зовнішніми світом. Аграрії навчилися вирощувати хліб у великих обсягах, однак їм не вистачило часу перейти до створення якісної додаткової вартості с / г продукції шляхом глибокої переробки сировини. Два-три роки було б цілком достатньо, щоб вийти на новий рівень технологічного розвитку.

6. Зниження родючості ґрунтів, їх деградація;

З загальної площі сільськогосподарських угідь, рілля займає майже 80%, і має середній показник вмісту гумусу по району 1,28% проти 2,4% по області.

А у Гладківській, Малокопанівській, Таврійській, Новозбур"ївській сільських радах – 0,6-0,8%

7. Низький рівень розвитку крупнотоварного виробництва тваринницької продукції;

Специфіка району у розвитку тваринницької галузі полягає у тому, що в господарствах населення обліковується великої рогатої худоби - 97%, овець - 95%, свиней - 92%, а птиця 100% вся знаходиться в господарствах населення.

На території району зареєстровано чотири сільськогосподарських обслуговуючих кооперативи «Південний союз», “Либідь”, «Могучий» та “Фортуна” з різними напрямками діяльності.

В зв’язку з тим, що в наш час кооперативна форма об’єднання громадян на селі є чи не єдиною, що здатна практично допомогти селянам та захистити їх інтереси, процес створення кооперативів у районі продовжується.

Для більшості дрібних та середніх товаровиробників постала проблема не тільки виростити продукцію, а й вигідно її продати, отримати прибуток, щоб забезпечити матеріальними благами свої родини, зберегти та розширити виробництво.

Створення сімейних ферм на сьогодні досить актуальна для нашого району. Компанія «Данон» спільно з партнерами розпочала конкурсний відбір кандидатів на створення сімейних молочних ферм від 10 голів корів.

Перетворення перспективних домогосподарств на міні-ферми сімейного типу – це один із шляхів збільшення об’ємів заготівлі молока, підвищення його якості та добробуту самої родини.