Для людей з вадами зору

Легальна трудова зайнятість: можливість чи обмеження?


11 грудня 2019 р. / Новини

Легальна трудова зайнятість: можливість чи обмеження?

Чому нелегальна зайнятість залишається популярною, особливо серед молодих шукачів роботи? А легальна зайнятість, що передбачає оформлення трудових відносин, сплату податків, дотримання соціальних гарантій, багатьма роботодавцями сприймається не як прямий обов’язок, а як бонус чи конкурентна перевага? Відповідь на ці запитання криється в самому понятті «легальна зайнятість». Спробуємо розібратись.

Легальна – означає визнана і дозволена законом. Законом, який чітко окреслює обов’язки і права учасників трудових відносин, а також гарантує, що держава буде дбати про їх виконання кожною стороною: і роботодавцем, і працівником. Про які ж гарантії йдеться? Для працівників держава гарантує, що у разі офіційного працевлаштування, окрім запису в трудовій, працююча особа отримає

  • чітко визначені і закріплені трудовим договором умови праці (місце роботи, режим роботи, посадові обов’язки, заробітна плата);
  • виплату заробітної плати двічі на місяць, у розмірі не менше ніж мінімально встановлений законодавством;
  • можливість навчання, перенавчання, підвищення кваліфікації за рахунок роботодавця;
  • страховий стаж для отримання допомоги на випадок безробіття, пенсії;
  • право на оплачувані відпустки: щорічну (не менше 24 календарних днів), соціальні та додаткові відпустки, передбачені КЗпП України;
  • право на оплату листка непрацездатності у разі хвороби;
  • соціальні послуги і виплати у разі нещасного випадку на роботі та професійного захворювання;
  • захист від незаконного звільнення, переведення на іншу посаду, зміну умов праці (без попередження та згоди працівника);
  • вихідну допомогу у разі звільнення за ініціативою роботодавця;
  • цілу низку інших прав і соціальних гарантій, передбачених чинним законодавством.

Багато це чи мало – стає зрозумілим, коли є можливість порівняти.

Реальність така, що чимало компаній будують свій бізнес на максимальному використанні праці неоформлених працівників, або підміняючи трудові відносини господарськими. Пояснення дуже просте - надто дорого мати легальних працівників. Настільки дорого, що з працівниками забувають розраховуватися або не виплачують в повній мірі обіцяні зарплати, або пропонують забути про оплачувані відпустки та «лікарняні». Така практика руйнує трудові відносини і показує, наскільки бізнес нехтує правом працівників бути повноцінною стороною цих відносин.

Проте чимдалі фінансові проблеми відступають на задній план перед наростаючим кадровим голодом. І те й інше завдають збитків або недоотримання прибутку підприємцю. Тому розмови про те, що трудові відносини - це залежні відносини, сьогодні вже недоречні й не вигідні жодній стороні. Роботодавець і працівник зацікавлені один в одному і співпрацюють для досягнення взаємовигідного результату.

Варто визнати, що український бізнес починає замислюватися як вийти з порочного кола і утримати кадри в Україні. Оскільки роботодавцям все складніше зацікавлювати працівників своєю пропозицією про роботу, зневага соціальним благополуччям громадян в інтересах короткострокового економічного ефекту є невиправданим ризиком.

І вже не видаються пережитком минулого ті переваги офіційного працевлаштування, що надає законодавство роботодавцям, а саме вимагати від працівників:

  • виконання посадових обов’язків і дотримання тих умов праці, що визначені в трудовому договорі;
  • попереджати роботодавця про намір звільнитися не менше ніж за два тижні;
  • відшкодування збитків, нанесених роботодавцю;
  • відпрацювання чи відшкодування оплати за навчання, підвищення кваліфікації;
  • підтвердження рівня кваліфікації, знань, умінь і навичок, виконання запланованих показників шляхом процедури атестації;
  • проходження випробування при прийнятті на роботу;

А у разі порушення трудової дисципліни - притягати працівників до відповідальності: дисциплінарної, матеріальної.


Голопристанський відділ обслуговування громадян

головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області